ДНЗ ясла-садок "Малятко", Майдан
Вінницький район, Вінницька область

Музичний калейдоскоп

Сценарій свята «В українській хаті з Осінню на святі»

Дата проведення: 09 листопада 2018 року

Музичний керівник: Сікліцька Маріанна Михайлівна

Мета:

  • закріпити знання дітей про природні явища, зміну пір року, ознаки осені, поняття «урожай», працю робітників під час збору овочів і фруктів, значення, складності і важливості такої роботи;
  • розвивати самостійність, ініціативність, творчі здібності;
  •  вчити розв’язувати проблемні ситуації, прислухатися до думки інших, аргументувати власну;
  •  виховувати творче мислення, неординарність, креативність;
  • розвивати мовленнєві навички;
  • сприяти виникненню відчуття емоційного задоволення від свята;
  • виховувати любов до українського народного вбрання, любов до Батьківщини.

Обладнання: музичний інструмент, ноти, музичний центр, фонотека.

Матеріали: український будиночок, кошик з листочками, кленові листочки за кількістю дітей молодшої групи (по 2), парасолька, 2 плащі, хустки (8 шт), пеньок, велика миска, глечик, блюдце, осінні композиції та інше.

 

Хід свята

До залу в українських національних костюмах під музику «Як у нас на Україні» заходять діти.

Ведуча: Добрий день вам, добрі люди

Хай між вами радість буде

Щастя хай живе в родині

Та для всіх на Україні!

Ми ж будемо Осінь щедру стрічати

Та рідний край наш прославляти.

 

Молодша група

Саша Воронюк: З добрим урожаєм вас вітаємо

І здоров’я вам бажаємо

Під веселий дружний спів

Посилаємо уклін

 

Пісня «Віє, віє вітер»

 

Саша Воронюк: Завітала осінь до нас на Україну

Одягла в червоне намисто калину

 

Даша Матулевська: Жовте листячко кружляє

І доріжки вистеляє

 

Богдан Слободянюк: Хмарки  в небі пропливають

Рясним дощиком лякають.

 

Звучить пісня «Дощик»

 

Крістіна Вознік: Листячко зелене золотистим стало,

Осінь чарівниця все розмалювала.

 

Валя Москаленко Все розмалювала, скрізь поприбирала.

 Жовті колосочки в комору поклала.

 

Поліна Гадісова  Пісню журавлину, осінь принесла,

Ягідки калини усім нам дала.

 

Аня Павленко Літо пішло. Осінь прийшла

Овочі фрукти нам принесла.

 

Старша група

Пісня «Щедрий урожай»

 

Заходить  хлопчик Урожай

 

Урожай(Богдан Гордєєв): Добрий день, мої малята!

Всіх вітаю вас зі святом.

Урожай моє ім’я,

Рад побачити вас я.

Мої руки - із пшениці,

А живіт – із паляниці,

Голова, як той гарбуз,

Із квасолі довгий вус.

Ніс товстий, як цибулина,

Дуже гарний я хлопчина.

Я сьогодні вам привіз

Подарунків цілий віз.

Фруктів, овочів багато –

Їх дарую вам на свято!

 

Ведуча: Зручно всі тепер сідайте

Казку слухать починайте

Назва казки зазвичай

Про осінній коровай.

На узліссі на горбочку

Коло річки в холодочку

Горобинкою накрита

І барвінками увита

Дивна хаточка стояла

А в ній осінь проживала.

 

Осінь під музику виходить з хатки.

 

Осінь(Лілія Добровольська): Добрий день, дорослі!

Добрий день, малята!

Я до вас у гості

Рада завітати

Золотих листочків

В мене є багато

Зараз подарую

Їх усім малятам (Роздає листочки дітям)

 

Осінь(Лілія Добровольська): Всі отримали листочки

То ж ставайте до таночку

 

Хоровод молодшої групи «Осінь іде»

 

Осінь (Лілія Добровольська): Треба все приготувати

Дорогих гостей стрічати

Все багатство покажу

Тільки чим їх пригощу? (Пішла до хатки)

 

Вилітають сороки

 

Сорока(Кіра Маліновська): Мабуть вітер пустував

Всі листочки позривав

Ти поглянь, який намет

 

Сорока(Лєра Яремчук): Я зроблю собі букет

А коли зима прибуде

Осінь згадувати буде

 

Збирають листя. З’являється Осінь. Звертаються до Осені.

 

 

Сорока(Лєра Яремчук): Це тобі приймай в дарунок

Із листочків візерунок

 

Осінь: Дуже вдячна пташенятам

За дарунок на честь свята

А тепер хочу спитати

Чим гостей мені стрічати?

 

Влада Химич: А якщо з калинкою та горішками

Ми спечемо малятам коровай

 

Осінь (Лілія Добровольська):  Ваша порада найкраща

Я приготую гостям коровай!

 

Ведуча: Борошно бере відмінне

Із пшениці біле-біле,

Молочка туди доллє,

Пишне тістечко замісе,

Покладе його у діжку

Підросте нехай хоч трішки.

 

Осінь (Лілія Добровольська):  Поки тісто підростає

Піду в хатці позамітаю

 

Ведуча: Ну а тісту варто знати

Вже набридло там лежати

І стрибнуло тісто з діжки

І побігло по доріжці

 

Тісто вистрибує із-за столика

Тісто(Юля Томляк): Я тісто, тісто, тісто біленьке, м’якеньке

Спечуть колись із мене

Вам коровай смачний,

І солодкий, і пухкий.

 

(Сідає на пеньок)

Сяду на пеньочок та спочину трішки,

Тупать по доріжці вже втомились ніжки

 

Сонечко(Ангеліна Корнелюк): Що я бачу, серед лісу

На пеньочку сидить тісто.

Мрія збудеться моя

Буду пекарем тут я.

 

(Перетворює промінчиком тісто на коровай)

 

Коровай(Нікіта Ревізор): Я такий гарненький

Хоч і невеличкий

Щічки рум’яненькі

Ще й біляве личко

А я все дивлюся, куди покочуся.

 

Лисичка(Ліза Валькова): Чи є в світі лисичка

Краща за мене?

Подивіться на мій носик

І на гарний пишний хвостик

І рум’яне в мене личко

Правда гарна я лисичка?

(Обнюхує коровай)

Який запашний та духмяний, ходімо зі мною, прогуляємося.

Ідуть за руки ( лисичка і коровай). Виходить Осінь

 

Осінь (Лілія Добровольська):  В діжці стало пусто

Де ж це моє тісто?  (Шукає)

 

Ведуча: Ось звірята та малята в гості завітали

Часом тісто ви гарненьке

В лісі не стрічали?

 

Діти: Бачили, бачили, у лісі стрибало.

 

Ведуча: Що ж ходімо усі разом

Тістечко шукати.

І в цьому нам допоможе ось цей рушничок

 

Богдана Гульчак: В руках у мене рушничок

Красивий і святковий

На ньому безліч квіточок

Він різнокольоровий

Рушник мама вишивала

Хрестиком дрібним

Мамі я допомагала

В гру пограйте з ним…

 

Гра-естафета «Вибери ниточку»

Дві команди. Перед кожною командою лежать різнокольорові нитки на мольберті рушник вишитий. Завдання: Дітям по одному брати ниточку і класти біля рушничка. Чия команда швидше перенесе нитки та й переможе.

 

Ведуча: Хтось в хустинці червоненькій

Став серед дубів

Калина (Софія Рибанюк): Я почула, що тут у вас свято

І що Осінь гостює у вас

То ж схотіла у вас запитати,

А про мене співати не час?

 

Ведуча: Але хто ж ти будеш

Чарівна красуня?

 

Калина (Ліза Вознік): Я червона, червона  калина

Що вогнями горить усіма

Без калини нема України

Без народу країни нема.

 

Калина (Софія Рибанюк): Ми  українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна!

 

Пісня «Ой є в лісі калина» (хоровод)

 

Ведуча: До нас в гості завітали хлопчики-козаки

 

Дитина (Ілля Матулевський) А ми також друзі,

Маленькі хлоп’ята

І всі дуже-дуже

Хочем танцювати.

 

Дитина (Назар Гуменюк) Ми всі українці,

Малі козачата,

Як ті чорнобривці,

Що то біля хати

 

Ведуча: Дуже просять чоботята

Затанцюйте нам, хлоп'ята!

Хай танцює каблучок,

Ідіть хлопці у танок!

 

Український народний танок гопак

 

Їжачок  з Білочкою виходить із короваєм

 

Білочка (Маша Мельник): Я білочка руденька,

Хазяєчка маленька.

Я працюю повсякчас,

Збираю їжу про запас:

Гриби смачненькі,

Горішки солоденькі.

 

Осінь (Лілія Добровольська):  Що я бачу, а де ж тісто?

 

Їжачок (Вова Яворський): Замість нього коровай

І духмяний і рум’яний

У лисички відібрав

Подивіться-но малята

Коровай який багатий

 

Віддає коровай ведучій

 

Ведуча: Коровай оцей в садочку

Поділю я на шматочки

Щоб усі ним ласували

І дорослі й малюки

Ми на радощах таких

Вам спасибі скажемо

І осінь-господиню,

 Віршами розважимо.

 

Софія Варламова: Осінь барвиста

Ходить садами,

Всіх пригощає

Смачними плодами.

 

Таня Недовіс: Люди врожаї збирають

Вітаміни запасають:

Груші, яблука і сливи

Виноград смачний красивий.

 

Юля Томляк: Тихо осінь ходить гаєм.

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

 

Ангеліна Корнелюк: І берізка над потоком

Стала наче молода.

Вітер, мовби ненароком,

Їй косиці розпліта…

 

Пісня «Осінь - чарівниця»

 

Нікіта Ревізор: Сіла осінь на порозі,

Довгі коси розплела,

 

Спілі яблука на возі

До бабусі привезла.

 

Ліза Валькова: Вітром двері відчинила:

  • Дари з воза забирайте!

Павутинкою злетіла:

  • Через рік мене чекайте!

 

Кіра Маліновська: Знову я дивлюсь в віконце:

Он за ліс заходить сонце.

В лісі ходить хитрий лис…

« Мамо, що це, подивись?

 

Лєра Яремчук: Вчора ліс ще був зеленим,

А сьогодні… одні клени

Червоніють, мов вітрила,

І берізка пожовтіла».

 

Влада Химич: « Як красиво, - каже мама, -

Це віконце – наче рама,

А від сонця подарунок –

Панни Осені малюнок».

 

Танець з хустками

 

Богдана Гульчак: Водить осінь хороводи
         під мелодію дощів.
         На прогулянку виходять
         Парасолі і плащі.


Софія Рибанюк: Там розмову парасолі
         Із плащами завели:
         «Ах, як довго у неволі,
         У темниці ми були.


Ілля Матулевський: Та вернулися тумани,
          Задощило в небесах,–
          І ми знову у пошані,
          Знов нас носять на руках».


Назар Гуменюк: І прийшли тоді до згоди
         Парасолі і плащі,
         Що найбільша насолода –
         Це коли ідуть дощі.

Вова Яворський: Восени врожай збирають

На городах і в садках.

Груші, яблука звисають

На тонесеньких гілках.

Софія Варламова: В лісі білочка руденька

Під пеньком знайшла грибок.

Ухопила – та хутенько

Заховала в теремок.

Таня Недовіс: Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стелить сад,

За моря в краї далекі

Відлетіли вже лелеки.

Маша Мельник: Хмари небо затягли ,

Вітер віє з-за гори,

Ходить осінь листопадом,

Жовте листя стелить садом.

Ліля Горбачова: Шелестить пухнаста ковдра,

Дістає аж до колін.

Зараз сонце, а негода

Хай чекає лютих зим.

 

Ведуча: Над прозорими росами
Вже летять журавлі.
Дай погрітися, Осене,
У твоєму теплі,
Захопитися казкою
В золотому гаю
І натішитись ласкою.
Що від сонечка п’ю.
Осінь срібною ниткою
У повітрі снує
І чарівною квіткою
Серце гріє моє.
Акварелями дивними
Видозмінює все,
І піснями чарівними
Сум у серце несе.
Всі шанують осінь
Не лише за вроду.
Це ж вона приносить
Урожай народу.

 

Швидко спливають хвилинки,

Ось і прощатись пора.

І на прощання всім зичимо

Щастя, здоров’я, добра.

Щоб був достаток на столі
У кожнім місті і селі.
Щоб працювали ми та й мали,
І дарували, пригощали.

Прощавайте! В добрий час

І приходьте ще до нас!

 

Діти з батьками залишають зал.


МЕТОДИКА КАРЛА ОРФА В ПРАКТИЦІ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА ДИТЯЧОГО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

 ПЛАН:

 І. Карл Орф, педагог та композитор.

 ІІ. Музична педагогіка Карла Орфа:

1.Принципи, задачі та прогресивні ідеї орфовської педагогіки.

2. Методика проведення занять за системою Карла Орфа:

- Мовленнєві ігри та поспівки-вітання;

 - Пальчикова гімнастика;

-  Вправи для розвитку відчуття ритму;

-  Гра на музичних інструментах: ударні інструменти: духові інструменти, струнні інструменти.

3. Значення національної культури у початковому музичному вихованні.

4.  Особливості театральної діяльності за системою Карла Орфа.

 ІІІ. Результативність педагогіки Карла Орфа.

 ІV. Додатки.

 

 І. Карл Орф, педагог та композитор.

У світовій педагогічній практиці існують декілька відомих концепцій музичного виховання дітей, які стали основою для розробки різноманітних програм та методик. Однією із самих відомих, розповсюджених більше ніж в 40 країнах світу, є концепція Карла Орфа «Шульверк. Музика для дітей».

 Карл Орф відомий перш за все як німецький композитор. Його творчість стала набувати широку світову популярність у 40-50-х роках 20 століття. В цей же час виникла зацікавленість широкого загалу слухачів та поціновувачів музичного мистецтва до особистості самого композитора.

Карл Орф народився в Мюнхені 10 липня 1895 року в сім’ї офіцера. Музичні здібності хлопчика проявилися дуже рано, і вже в 5 років його почали навчати музиці. Карл навчався грати на фортепіано, органі, віолончелі, а згодом і на литаврах. Велику роль в музичній освіті хлопчика зіграла його мати, яка сама добре вміла грати на фортепіано. Разом з матір’ю Карл виконав багато творів у чотири руки, відвідував постійно театр, оперу, концерти.

У майбутнього композитора виявилися не тільки музичні здібності, а й літературні. Ще в ранньому дитинстві він склав п’єсу для лялькового театру, яку і поставив разом із своїми друзями. Згодом композитор згадував, що в цій виставі оркестр акомпанував акторам на роялі, скрипці, цитрі, дзвіночках та металевому листі. Цікаво, що прагнення до яскравості, барвистості звучання оркестру, в якому використовується велика кількість ударних інструментів, залишилася характерним і для зрілої творчості композитора.

 В дитинстві, ще не знайомий з правилами музичної гармонії, Карл склав багато пісень на вірші німецьких поетів. Ці пісні були надруковані, а згодом, з року в рік з’являлася ще більша кількість його творів: кантати, опери, оркестрові п’єси.

 Музичну освіту Орф отримав в Мюнхенській музичній академії, яку закінчив у 1914 році. З цього року починається його самостійна професійна діяльність. Орфа приймають на роботу в драматичний театр в якості капельмейстера. В цей час він вдосконалює свою майстерність: глибоко й уважно досліджує музику сучасних німецьких композиторів та спадок старих італійських майстрів, займається поліфонією, сам пише багато різноманітної музики.

Слово «Шульверк» було створено самим Орфом і означає «навчання в дії». Згодом Шульверк став п’ятитомною антологією музики для дітей, де зібрані та оброблені Орфом велика кількість пісень та п’єс для співів та танців з акомпанементом ансамблю найрізноманітніших інструментів.

 Одним з найкращих творів Карла Орфа тридцятих років є кантата «Карміна бурана» (Баварські пісні). В основу цього твору покладено вірші, написані латиною, старонімецькою та французькою мовами в 13 столітті. Цей старовинний рукопис був знайдений в одному з баварських монастирів набагато пізніше, десь 150 років тому. У чудовому літературному пам’ятнику середньовіччя Орфа привабила народна мудрість, незламна життєрадісність. І композитор написав твір, що виблискує яскравим гумором, сонячним настроєм, радістю.

 Згодом Карлом Орфом було написано ще дві кантати: «Катулли карміна» (на вірші римського поета Катулла) та «Тріумф Афродіти». Усі три кантати були об’єднані композитором у велику трилогію під назвою «Тріумф».

 Орфом написано кілька опер. Одна з них – «Умниця» – дуже живий, дотепний твір з простою та чарівною музикою, написаний на основі відомої казки про сільську дівчину, яка відповіла на три запитання короля та, обдурив його, стала королевою.

 Орф – автор багатьох різнопланових, різножанрових творів, що розрізняються не тільки різноманіттям музики, а і змістом. Так, поруч із яскравими, життєрадісними творами, композитором написані і глибоко драматичні твори на сюжет Софокла «Антігона» та «Цар Едіп», в яких звучать думки та почуття, викликані незабутньою драмою 20 століття – другою світовою війною.

Але Орф визнаний усім світом не тільки як напрочуд талановитий композитор, а й чудовий педагог, який запропонував водночас просту та геніальну модель музикування з дітьми. Орфовська педагогіка являє собою особливий тип музичної педагогіки, що отримала назву креативної. Основою концепції Орфа є імпровізаційне музикування.

 За півстоліття існування Шульверка орфовська педагогіка перетворилася в справжню відому імперію із своїм інститутом в Зальцбурзі, учбово-методичними виданнями, семінарами та конференціями більш ніж у 40 країнах світу. Серед країн, в яких концепція Карла Орфа отримала широке визнання, слід назвати Німеччину, Англію, США, Швецію, Данію, Фінляндію, Португалію, Японію, Іспанію, Корею, Австралію, Італію, Канаду, країни Південної Америки, Таїланд, Китай та інші. Інститут Карла Орфа (OrffInstitute) був заснований у 1962 році для навчання педагогів принципам творчої музичної педагогіки. Довгий час там працював і сам Карл Орф в співробітництві з найближчими колегами та однодумцями – Гунільд Кетман та Вільгельмом Келлером.

 Після смерті композитора був заснований фонд Карла Орфа, який очолює його дружина, Лізелотта Орф. Фонд підтримує Інститут в Зальцбурзі та надає вагому допомогу педагогам різних країн у навчанні.

 

 ІІ. Музична педагогіка Карла Орфа:

 1.Принципи, задачі та прогресивні ідеї орфовської педагогіки.

 Німецький педагог та музикант Карл Орф розробив систему комплексної музичної діяльності, яка будується на інтеграції руху, співу та грі на спеціально створених музичних інструментах. Залучення до музики, на думку Карла Орфа, повинно базуватися на активній творчій діяльності, яка приносить радість та задоволення. Велика увага приділяється музично-ритмічному вихованню. Воно здійснюється в русі, грі на елементарних музичних інструментах, в мелодичній декламації. Значення набуває слово як елемент мови та поезії, його метрична структура, мелодійно-інтонаційне звучання. Це не тільки окреме слово, а й рими, прислів’я, поговірки, дитячі рахівники, дражнили тощо.

Головний принцип педагогіки Карла Орфа – «вчимося, діючи та створюючи» – дозволяє дітям, виконуючи та вигадуючи музику разом, пізнавати її в реальній, живій взаємодії, в процесі музикування, а не наукового теоретизування. З точки зору педагога-музиканта дітям потрібна своя музика, спеціально призначена для музикування на початковому етапі. Вона повинна бути доступною переживанню в дитячому віці та відповідати психології дитини. Це не чиста музика, а музика, нерозривно пов’язана за мовою та рухом: співати та одночасно пританцьовувати, рухатися, викрикувати дражнилку та чимось дзвеніти, чергувати мову та співи для дітей так же природньо, як і просто грати. Така музика є у кожного народу світу. Дитяча елементарна музика будь-якого народу генетично нерозривно пов’язана з мовою та рухом. Її Карл Орф назвав елементарною та зробив основою Шульверку.

 Орф у Шульверку звертається до тих часів, коли музика існувала в єдинстві зі словом та рухом. Це спроба повернутися до гармонічного синтезу мови та руху як найважливішим праосновам музики, до її корінних джерел. Але Орфа цікавила, звичайно, не історична реставрація давно забутого минулого, а нові підходи до музичного виховання, які враховували б інтереси, можливості та потреби дітей. Він пропонує поглянути на музичне виховання ширше, ніж просто традиційне залучення дітей до виконання та слухання музики професійної традиції. Діти повинні не тільки слухати та відтворювати написану кимось іншим музику, але в першу чергу створити та виконати свою – дитячу елементарну музику. Ось чому антологія Орфа називається «Шульверк. Музика для дітей».

 Музична освіта повинна бути повною позитивних емоцій та радісного відчуття гри, свята, а не бути сухою та академічною. Комплексне навчання музиці надає дітям великі можливості для розвитку творчих здібностей. Карл Орф вважає, що саме найголовніше – це атмосфера заняття: зацікавленість дітей, їх внутрішній комфорт, те, що дозволяє говорити про бажання дітей проявити себе на заняття з музики у ролі активного учасника.

Прогресивні ідеї Карла Орфа для сучасної педагогіки:

  •  всебічний музично-творчий розвиток;
  •  дитяча музична творчість як метод активного музичного розвитку та становлення творчої особистості;
  •  зв'язок дитячої музичної творчості з імпровізаторськими традиціями народного музикування.

 

Принципи орфовської педагогіки:

  • творчий процес навчання «від простого – до складного»;
  •  різні види спільних досліджень, що ведуть до імпровізації;
  • поєднання музики, руху, слова, малюнка;
  • пріоритетне виховання почуття риму;
  • висока рухова активність;
  •  змога грати на багатьох музичних інструментах без попереднього навчання;
  •  використання музичного фольклору;
  • музичне виховання, що сприяє розв’язанню низки комунікативних та соціальних завдань.

 

 Система музичного виховання Карла Орфа основана на:

- дитячій творчості, імпровізації;

- синтезі різних видів діяльності;

- високій руховій активності;

- музичному та літературному фольклорі.

 

Карл Орф вважав, що головне, чого мають домогтися педагоги, це навчити дитину любити музику. Задля цього у кожного малюка потрібно розвинути музичні здібності, які в певній мірі є абсолютно в усіх і, зазвичай, проявляються лише тоді, коли дитина виступає не як пасивний слухач, а як творець музики, її активний діяч. Педагоги, залучаючи дітей до активної діяльності, спонукають їх до розкриття своїх мовленнєвих, музичних та танцювальних здібностей.

 

 Працюючи за системою Карла Орфа, ставимо за мету:

  •  збагачувати словник дітей, використовуючи мовленнєві вправи;
  •  стимулювати творчу рухову та мовленнєву активність;
  •  формувати вміння:
  1. супроводжувати спів грою на дитячих музичних інструментах;
  2.  відтворювати різними звуками (оплесками, притупами, виляскуванням) ритм музики;
  3.  імпровізувати;
  4.  створювати елементарний інструментальний супровід казок (гра на музичних інструментах – як класичних, так і саморобних);
  5.  розвивати відчуття краси авторських музичних творів, народної пісні.

 

 Ці завдання реалізуються у різних формах роботи з дітьми:

  • музичних занять;
  • розваг;
  •  театралізованих дійств;
  •  свят;
  • індивідуальної роботи з дітьми.

 

Система музичного виховання Карла Орфа містить такі елементи:

  •  мовленнєві вправи;
  • музично-рухові вправи;
  •  гру на елементарних музичних інструментах
  •  елементарний музичний театр.

 

Роботу музичного керівника продовжують вихователі. Система музичного виховання Карла Орфа гармонійно поєднується з різними видами художньої діяльності, зокрема:

  •  з малюванням;
  •  з аплікацією;
  •  з ліпленням.

 

2. Методика проведення музичних занять за системою Карла Орфа

 Хоча при впровадженні методики Карла Орфа у музичне виховання малюків використовуються різні форми організації музичної діяльності, провідною серед них залишається заняття. Концепція «елементарного музикування» Карла Орфа дає змогу урізноманітнити і поглибити зміст музичних занять, адже вона передбачає глибокий органічний зв'язок музики, рухів та мовлення.

 

  1. Мовленнєві ігри та поспівки-вітання.

Музичні заняття доречно починати з мовленнєвих ігор, по співок, пісеньок-потішок, які діти супроводжують елементарними рухами. Виконання під музику нескладних рухів, за допомогою яких діти обігрують спів, сприяє розвитку у них рухової та зорової пам’яті, уваги. Такі прийоми дають змогу малюкам запам’ятати поспівки набагато швидше, ніж під час звичайного співу. Для кожної вікової групи підібрані поспівки-вітання (див. додаток) та відповідні рухи для їх супроводу. Такі вітання створюють веселий піднесений настрій у дітей та задають емоційний тон усьому заняттю.

 

  1. Пальчикова гімнастика.

 У музичні заняття можна включати пальчикову гімнастику, адже розвиток дрібної моторики дуже тісно пов'язаний зі становленням мовлення. Зокрема, точне виконання вправ, спрямованих на розвиток дрібної моторики, сприяє розвитку артикуляційного апарату дитини, що підтверджено дослідженнями багатьох учених, серед яких всесвітньо відомі фізіолог та психолог Іван Павлов, засновник нейропсихології Олександр Лурія та інші. Пальчикову гімнастику можна використовувати протягом усього музичного заняття. Вона попереджає стомлюваність, дає змогу дітям швидко переключатися на інший вид діяльності, а головне – діти виконують її із задоволенням.

 

  1. Вправи для розвитку відчуття ритму.

Часто мовленнєві ігри плавно переходять у вправи для розвитку відчуття ритму, підкріплені за системою Карла Орфа:

  •  «звуковими жестами» - оплесками, виляскуванням, притупами тощо;
  •  голосовими звуковими ефектами – кряхтінням, шепотінням, цоканням язиком тощо;
  • ритмічного акомпанементу шумових музичних інструментів.

 

 Використання рухових елементів під час мовленнєвих справ допомагає навчити дітей зображати музичні звуки, плескаючи у долоні, виляскуючи пальцями, тупаючи ногами тощо. У дітей формуються швидкість реакції, терплячість, кмітливість, адже потрібно і дочекатися моменту вступу своєї «партії», і, власне, не проґавити цей момент. Крім того, поєднання слів і рухів сприяє ще й ліпшому запам’ятовуванню текстів дітьми, формуванню у них чіткої дикції.

 Старші дошкільники часто виявляють ініціативність і самостійність у підборі жестово-ритмічного супроводу до запропонованого тексту.

З особливим захопленням дошкільники розігрують казки, супроводжуючи свої дії «озвученими» жестами та грою на шумових музичних інструментах. Добираючи той чи той спосіб озвучення персонажу, діти через звуки вчаться передавати його характерні риса, настрій та особливості поведінки. Озвучення казки з допомогою особливих прийомів допомагає сором’язливим дітям стати сміливішими і рішучішими; мовчунам – виступити у ролі казкарів-оповідачів тощо. У цілому збагачується інтонаційне мовлення дітей, їхня діяльність набуває ознак невимушеності, емоційності.

 Відомо, що у пам’яті зберігається лише 10 відсотків того, що ми просто чуємо, а решта 90 відсотків – того, що ми робимо. Ось чому дуже важливо вводити у процес музичної діяльності дошкільників активну дію, рухи, жести.

 

  1. Гра на музичних інструментах.

Доцільно на музичних заняттях поєднувати музичні вправи на розвиток звуковисотного та ладового відчуття, відчуття динаміки з використанням музичних інструментів. Діти, граючи на музичних інструментах, опановують засоби музичної виразності, зокрема такі, як: темп, ритм, регістр, артикуляцію, динаміку.

 Діти із задоволенням грають на музичних інструментах. Процес музикування спонукає їх з оптимізмом ставитися до своїх можливостей і здібностей. Зазвичай діти так захоплюються, що не помічають, як музичне заняття добігає кінця. Грати у ансамблі або оркестрі набагато складніше, ніж поодинці, тому такий вид роботи застосовують не тільки на заняттях, а і в гурковій роботі, на розвагах.

 Інструментами для гри використовують не тільки традиційні, а й саморобні, наприклад:

  • маракаси, заповнені різною крупою, шкаралупою горіхів, насінням, дрібними камінцями;
  •  різноманітні «шурхунчики», зроблені з паперу, целофану, поліетилену, фольги;
  • металеві чи дерев’яні інструменти на кшталт дзвіночків, брязкалець чи тріскачок, виготовлені за підвішених або з’єднаних гвіздочків, ключиків, пластинок, пробок тощо;
  •  дощечки (металофон, ксилофон) або підвісні конструкції («арфи») з приклеєними (підвішеними, прикріпленими) дерев’яними чи металевими пластинками, цвяхами, половинками шкаралупи волоських горіхів, порожніми фломастерами тощо, на яких грають за допомогою паличок, олівців, довгих цвяхів та ін.;
  •  саморобні барабани із старих каструль, мисок, відер, обрізків труб, коробок, ящиків та ін.;
  • звукові коробочки;
  • кастаньєти, ложки, бруски та ін.;
  •  «струнні інструменти».

 

 У процесі виготовлення музичного інструмента ми маємо чудову можливість поясними і продемонструвати дітям, де саме у ньому зароджується звук, які деталі конструкції впливають на якості звука – висоту, тембр; яку роль у процесі видобування звука відіграють довжина та ширина деталей, величина отворів тощо. Велике значення має також спільна праця дітей, дітей із дорослими під час виготовлення інструментів – це виховує наполегливість у досягненні мети, старанність, акуратність та злагодженість колективних дій.

  • Ударні інструменти:

Ознайомлення дошкільників з інструментальним світом найдоцільніше починати з шумових ударних інструментів, які не мають звукоряду. Спочатку діти сприймають на слух багатющий спектр шумів, порівнюють їх з аналогічними звуками природи – шумом вітру, шелестінням листя тощо. Далі вчаться розрізняти звуки за динамічною шкалою (голосно – тихо), темпову градацію музики (повільно – швидко), володіти ритмікою (викрикують своє ім’я, вірш).

Предмети, по яких або якими можна стукати, шурхотіти, шелестіти тощо, зрештою, вже є нетрадиційними ударними інструментами. Вони не потребують попередньої підготовки перед музикуванням на них: взяв до рук молоточок чи папірець – та імпровізуй. Для того ж, щоб виготовити ударні інструменти за певною аналогією, потрібні час і наполегливість. А основне – спостережливість, адже слід відтворити основні елементи конструкції інструмента, який послужив аналогом. Крім того, надалі необхідно буде ще й дотримуватися основних прийомів звуковидобування на ньому.

Отже, ударні інструменти поділяють на такі, що:

  •  не мають визначеної висоти звука (шумові);
  • мають визначену висоту звука.

 

 В умовах дошкільного навчального закладу найпростіше конструювати з дітьми інструменти, що не мають визначеної висоти звука, наприклад, варіанти маракасів. Хоча можна спробувати зробити власноруч й інструменти із визначеною висотою звука. Наприклад, на заняттях гуртка діти із задоволенням створюють металофони та водні ксилофони. Нехай ці інструменти будуть не довершеними зовні, їхній звукоряд не вистроєний точно за гамою, але в процесі від початку їх виготовлення до власне творення музики головними є самі діти. І це – надзвичайно важлива.

 Маракаси - шумовий ударний інструмент, який, незважаючи на просту конструкцію, дуже цікаво звучить. Багато композиторів включають мара каси до своїх і джазових, і симфонічних творів. А саморобні варіанти маракасів вдало доповнять звучання оркестру в дошкільному закладі.

 Щоб виготовити такі саморобні мара каси, потрібно наповнити невеличкі пластикові пляшечки з-під води або металеві баночки з-під кави будь-якими сипкими матеріалами, гречкою, квасолею, горохом (розмір та вага кожної крупи впливає на якість звука), навіть ґудзиками чи бісером – якщо ємність прозора, інструмент матиме ще й привабливий оригінальний вигляд. Наповнені пляшечки слід міцно закрутити. Маракаси зазвучать, якщо їх струснути.

 Металофон. Музичні інструменти з визначеною висотою звука складніші за шумові, адже на них можна зіграти мелодію. Таким є, наприклад, металофон. Для майстрування саморобного варіанта цього інструмента знадобляться вішалки-плічки, тонкі капронові нитки та металеві предмети – болти, гвинти, ключі, маленькі ложки тощо. Металеві предмети треба перев’язати нитками та підчепити до вішалки-плічок. Однією рукою слід тримати саморобний металофон за гачок на вішалці-плічках, з іншою – вдаряти по підчеплених предметам металевою паличкою або ложкою.

 Водний ксилофон. Серед великої кількості різновидів ксилофонів одним із найцікавіших за звучанням є водний ксилофон. Висота видобутого звука у такому інструменті залежить від кількості води, налитої у ємність.

 Оскільки дітям дуже подобається гратися з водою, ми даємо їм можливість водночас і потішитися, і поекспериментувати зі звуком. Отже, у кілька склянок або скляних баночок треба налити води до різного рівня, а потім ложкою або паличкою вдаряти по кожній склянці – виникне дзвін. Якщо склянки однакові, то та, у якій найбільше води, дасть найнижчий звук, пуста склянка – найвищий. Змінюючи кількість води у склянках, можна настроїти «ксилофон», а це дасть змогу зіграти навіть просту мелодію.

 Крім цього, можна запропонувати дітям розфарбувати рідину у кожній склянці. Тоді грати мелодію можна буде не лише на слух, а й за «кольоровою партитурою».

 

 - Духові музичні інструменти:

 Духові музичні інструменти мають дуже давню історію. На території сусідніх з Україною держав – сучасних Молдавії та Угорщини – було знайдено зразки дудок і пищиків ще епохи верхнього палеоліту, а це означає, що ці музичні інструменти виготовили близько 2,5 тисяч років до нашої ери. Музичні інструменти з дерева та металу стали виготовляти значно пізніше, тож у давнину «музиканти» грали на духових інструментах з кісток тварин, пір’я птахів, навіть мушель. Звичайно, у дошкільному закладі і нині на прикладі духових інструментів, виготовлених із природних матеріалів, чи не найліпше пояснювати дітям, як виникає звук з

Логін: *

Пароль: *